Паличник Червонокрилий (Phaenopharos khaoyaiensis)

Паличник досить великий, 14 см по тілу, з лапами 20 і більше. Колір тіла від оливково-коричневого до світло-жовтого з характерним темним кропом, який повторює вирости на молодих гілочках рослин. Родзинка цього виду – невеликі захисні крильця червоного кольору, які він відкриває, якщо його злякати.
Більшість свого часу цей паличник проводить в одному положенні – прикидається гілочкою. Передні лапи та вуса приблизно однакової довжини складаються в одне продовження “гілочки”. Саме тому у нього на передніх лапах є виїмки, в які він кладе свою голову, що робить його непомітнішим, тому що голова не виступає із загальної лінії. Захисні механізми дуже різноманітні: червоні крильця, каталепсія (стан воскової гнучкості кінцівок), аутотомія (відкидання кінцівок). До речі, за 2 линяння втрачені кінцівки повністю відновлюються.
Все життя паличника ділиться на 7 ліньок, після 7-ї у нього з’являються крильця, хоча зачатки помітні з 5-ої. Перед линянням паличник повисає вниз головою, потім екзоскелет лопається на головогруді (згори), а сам паличник починає з нього вибиратися, витягаючи по черзі кінцівки з екзувію. До речі, екзувій зазвичай з’їдається.
Розмножуються дуже легко, до того ж плідні. Ці комахи – партоногенетики, тобто. розмножуються без участі самців. На даний момент не було виявлено жодного самця цього виду паличників. Після останнього линяння проходить пара тижнів і самка починає “нестись” – яйця падають на субстрат з того місця, де сидить самка, причому відкладає вона їх цілодобово. Яйця чорного кольору, схожі на насіння бобових рослин, приблизно 4 мм у діаметрі, сплюснуті з боків з характерною кришечкою. Інкубація займає близько шести місяців, хоча термін залежить від температури.
Їдять багато різних кормових культур, але дрібним паличникам (до 4-ого линяння) бажано давати малину. Для утримання однієї дорослої особини достатньо площі 15х15 см при висоті тераріуму 30 см. Підійде повністю сітчастий або скляно-сітчастий тераріум.